Популярные новости

Последние новости

НМТ-2025 хотят усложнить: сколько предметов будут сдавать выпускники

Украинцам сократят пенсии: названа категория, которая потеряет более 2300 грн

Атака на Днепропетровщину: повреждена железнодорожная станция

Ужасы Outlast выйдут из монитора на большой экран: создатели "Пилы" займутся экранизацией

Семейный мясной пирог с сыром и овощами за 40 минут: вкусный рецепт

Задержание уклонян с детьми на улицах: стоит ли ждать исключения от ТЦК

Школы изменятся до неузнаваемости: детям обеспечат более комфортные условия обучения

Если срочно понадобились деньги: банки дали инструкцию, как изменить кредитный лимит

Субсидия в Украине: в ноябре помощь начислят нескольким категориям

В РФ придумали «интересный» метод мобилизации блогеров

Привычка, от которой следует отказаться, чтобы сохранить здоровье сердца

Шоколадный торт из блинов с нежным кремом: просто и изысканно

Валютных скачков не избежать: что будет с курсом доллара к концу года

Пенсия в Украине: стало известно, сколько получают руководители ПФУ

В Чехии разрешили нескольким десяткам граждан воевать за Украину: сколько солдат присоединятся к ВСУ

"Захід не має наміру воювати": експерт пояснив, чому країни ЄС не збільшують витрати на оборону

Поделиться сюжетом
"Захід не має наміру воювати": експерт пояснив, чому країни ЄС не збільшують витрати на оборону

Сучасне західне суспільство не готове до війни через еволюційний зсув у пріоритетах державних витрат.

Таку думку в своєму телеграм-каналі висловив фінансовий аналітик та економіст Олексій Кущ. Він вважає, що однією з ключових причин неготовності Заходу до війни є те, що в європейських країнах сформувалася соціальна група середнього класу, орієнтована на споживання та комфорт. Відповідно, бюджетні витрати спрямовані на підтримку соціальних програм, що відбивається на скороченні видатків на оборону.

"Загалом такий парадокс: усе те, що в цивілізаційному аспекті робило Захід привабливішим для наслідування та інтеграції з ним, призвело його до військового ослаблення", - пояснює Кущ.

Експерт звертає увагу, що на початку 20-го століття військові витрати значно переважали соціальні у країнах G7. Наприклад, до Першої світової війни на армію витрачалося понад 30% бюджету, тоді як на соціальні потреби — менше 10%. Проте, під кінець Холодної війни акцент змістився на соціальні витрати.

"Перемога в Холодній війні, це не стільки успіх у гонці озброєнь, скільки саме цивілізаційна перемога суспільства споживання західного типу (умовно "джинси, кока-кола та відеомагнітофон")", - додає експерт.

З кінця 1990-х років частка військових видатків у країнах Заходу знизилася до 5% від загального бюджету, тоді як соціальні видатки зросли до 40%. Це — прямий наслідок переходу до інформаційного суспільства споживання, яке вимагає все більше ресурсів на підтримку соціальних програм, медичних страховок, допомоги безробітним та мігрантам.

Кущ зазначає, що нинішня політика західних урядів спрямована на задоволення запитів виборців, які пріоритетно віддають голоси за соціальну підтримку, а не за посилення оборонного потенціалу.