Віталій Кличко

Віталій Володимирович Кличко – міський голова Києва із 5 червня 2014 року. Голова КМДА з 25 червня 2014 року. Багаторазовий чемпіон світу з боксу у важкій ваговій категорії. Чемпіон спорту ЮНЕСКО (04.12.2006). Кандидат наук з фізичного виховання та спорту (2000). Герой України (2004). Почесний громадянин міста.

Місце народження. Освіта. Уродженець селища Біловодське Московського району Киргизької РСР. Разом із батьками (батько – офіцер авіації, мати – службовець) та молодшим братом Володимиром (він теж став боксером зі світовим ім'ям) жив у різних куточках Радянського Союзу. 1984 року родина переїхала до України.

1995-го Кличко закінчив Переяслав-Хмельницький педагогічний інститут ім. Драгоманова (спеціальність – викладач фізичного виховання). Кандидат наук у галузі фізичного виховання та спорту (захистив дисертацію на тему "Методика визначення здібностей боксерів у системі багатоетапного спортивного відбору").

У 2011 році закінчив Національну академію державного управління при президенті України, здобувши ступінь магістра за спеціальністю "Управління суспільним розвитком".

Спортивні досягнення. Боксом почав займатися у 14 років. У свій час захопився кікбоксингом (і досить успішно виступав). За 30-річну спортивну кар'єру досяг висот світового рівня (з 1996 року – у професійному боксі).

Кличко - шестиразовий чемпіон світу з кікбоксингу, триразовий чемпіон України з боксу, срібний призер чемпіонату світу серед любителів, неодноразовий чемпіон Європи серед професіоналів, інтерконтинентальний чемпіон за версіями WBO та WBA, чемпіон світу у суперважкій ваговій категорії за версіями WBO.

За статистикою, на аматорському рингу провів 210 боїв (185 виграв, з них 80 – нокаутом). На професійному рингу – 37 поєдинків (35 перемог достроково, 2 поразки). У 1999 році внесений до Книги рекордів Гіннеса як перший чемпіон світу в суперважкій ваговій категорії, який виграв 26 боїв нокаутом, для чого йому знадобилася найменша кількість раундів. Відзначений званням заслуженого майстра спорту України.

2007-го оголосив про своє рішення повернутися у професійний спорт. Після чого виграв бій із Семюелом Пітером, який до того відібрав чемпіонство у росіянина Олега Маскаєва; захистив титул чемпіона WBC у поєдинку проти обов'язкового претендента кубинця Хуана Карлоса Гомеса, виграв поєдинок із Крісом Арреолою. У бою проти американця Кевіна Джонсона в грудні 2009 року встановив новий рекорд викинутих джебів за поєдинок у суперважкій вазі - 749. У травні 2010 року Кличко захистив свій титул у поєдинку проти чемпіона Європи Альберта "Дракона" Сосновські з Польщі, у жовтні того ж року - з американцем Шенноном Бріггсом.

Всесвітня боксерська рада назвала чемпіона світу за версією WBC українця Віталія Кличка найкращим панчером в історії суперважкого дивізіону.

На професійному рингу провів 43 поєдинки: 41 перемога (38 нокаутом), 2 поразки.

У 2003 році брати Клички презентували свою книгу "Наш фітнес. Прості секрети чемпіонів" (вийшла кількома мовами). Вона стала бестселером, на Лейпцизькому книжковому ярмарку перемогла у номінації "Краща науково-популярна книга року".

Політична кар'єра. 2005-го Кличко став радником президента України Віктора Ющенка. У жовтні 2006-го отримав посаду штатного радника глави держави. Ще раніше, під час президентських перегонів 2004-го, у дні помаранчевої революції брати Клички відкрито підтримали кандидата від опозиції.

На виборах-2006 Кличко одночасно балотувався у народні депутати України (під №1 списку блоку ПОРА-ПРП), у депутати Київради та на посаду мера Києва. У результаті отримав лише мандат депутата законодавчого органу столиці. Очолив групу імені себе. На виборах міського голови посів друге місце, поступившись одіозному Леоніду Черновецькому, але обійшовши ексмера Києва Олександра Омельченка.

Насправді крісло парламентаря не було для Кличка об'єктом його політичних мрій. Невипадково чемпіон проігнорував дострокові парламентські вибори-2007 (у них, як стверджують деякі джерела, він мав можливість потрапити до "прохідної" частини списку блоку Наша Україна - Народна самооборона). Натомість у поєдинку за посаду столичного мера кияни чемпіона світу з боксу побачили знову.

Одразу після оголошення Верховною Радою на початку 2008 року дострокових виборів столичної влади Кличко заявив про намір балотуватися на посаду мера. Спроба "вибити з рингу" Черновецького не мала успіху. На дострокових виборах столичної влади у травні 2008 року Кличко посів третє місце, поступившись Черновецькому та бютівцю Олександру Турчинову. Водночас молодому політику знову вдалося провести до Київради свій блок.

24 квітня 2010 року політичну партію Нову Країну було перейменовано на партію УДАР (Український демократичний альянс за реформи), яку очолив Віталій Кличко.

2012 року повів на парламентські вибори свою партію УДАР, яка за результатами голосування посіла третє місце після Партії регіонів та Батьківщини, набравши 13,96% голосів виборців. Загалом у Верховній Раді VII скликання УДАР отримав 42 мандати. Сам Кличко увійшов до складу комітету ВР з питань державного будівництва та місцевого самоврядування.

Наприкінці листопада 2013 року приєднався до масових акцій протесту в країні, які переросли до Революції гідності.

На дострокових виборах президента 25 травня 2014 року Кличко балотуватися не став, підтримавши кандидатуру Петра Порошенка. На цю ж дату було призначено позачергові вибори київського міського голови та депутатів Київради, за результатами яких Кличко став мером столиці (за нього віддали голоси 56,7% киян), а його партія УДАР отримала більшість у Київраді.

5 червня 2014 року Віталій Кличко склав присягу мера Києва.

25 червня 2014 р. указом президента Петра Порошенка призначено головою Київської міської державної адміністрації, змінивши на цій посаді Володимира Бондаренка.

На місцевих виборах восени 2015 року знову балотувався на посаду мера Києва. За результатами першого туру 25 жовтня набрав 40,57% голосів виборців, і разом із Бориславом Березою, який заручився підтримкою 8,87% киян, вийшов у другий тур. У другому турі 15 листопада Кличко переміг – за нього проголосували 66,5% виборців, за Березу – 33,5%.

23 січня 2015 року Віталія Кличка обрано головою Асоціації міст України, до нього цю посаду обіймав Юрій Вілкул.

Після об'єднання партій УДАР та БПП, на позачерговому з'їзді 28 серпня 2015 року Віталія Кличка обрано головою партії БПП Солідарність. У листопаді 2015 року, після того, як Віталій Кличко став мером Києва відповідно до партійного статуту залишив посаду голови партії.

30 травня 2020 року Віталій Кличко оголосив про те, що збирається брати участь утретє у виборах мера Києва 25 жовтня 2020 року. У першому турі голосування на виборах мера Віталій Кличко переміг з результатом - 50,52% голосів.

Громадська діяльність. У 1998-2003 роках. Кличко був головою правління міжнародного фонду сприяння розвитку спорту "Спорт – XXI століття". З 2002 року – спеціальний уповноважений ЮНЕСКО за програмою "Освіта для дітей з злиднів". З 2003 року – голова правління благодійної організації Фонд братів Кличків.

Державні нагороди Орден "За заслуги" III ступеня, орден "За мужність" І ступеня. У грудні 2004-го отримав звання Героя України.

Сім'я. З 1997 року був одружений з Наталією Єгоровою - у минулому спортсменка та фотомодель. Діти - сини Єгор (2000 р.н.) та Максим (2005 р.н.) та дочка Єлизавета-Вікторія (2002 р.н.).

У серпні 2022 року Віталій Кличко заявив про розлучення із дружиною.

Хобі. Дайвінг, музика, шахи.

14.09.2023 р.