Олександр Лукашенко

Олександр Григорович Лукашенко – проросійський білоруський політик, державний та військовий діяч, де-факто – президент Білорусі та верховний головнокомандувач ЗС Білорусі з 20 липня 1994 року. Після виборів 2020 року його легітимність не визнає Європейський Союз, США, Великобританія, Канада, Україна та низка інших держав із 23 вересня того року.

Місце народження. Освіта. Народився у селищі Копись Оршанського району Вітебської області. Ріс і виховувався без батька.

У 1975 році закінчив історичний факультет Могилівського педагогічного інституту за спеціальністю "вчитель історії та суспільствознавства". У 1985-му - Білоруську сільськогосподарську академію (економіст агропромислового виробництва).

Кар'єра. Після служби в армії працював у комсомольських та партійних організаціях, на господарських посадах підприємств промисловості будматеріалів та агропромислового комплексу Білоруської РСР.

З 1977 по 1994 рр. був секретарем комітету комсомолу Могилівського міськхарчторгу, заступником голови колгоспу "Ударник" Шклівського району Могилівської області, заступником директора комбінату будматеріалів у Шклові, секретарем парткому колгоспу ім.Леніна та директором радгоспу "Городець" у Шкловському районі.

У 1990 році Олександр Лукашенко став депутатом Верховної Ради БРСР. Виявився єдиним нардепом, який проголосував проти ратифікації Біловезьких угод, які скасували Радянський Союз. У 1993-му очолив тимчасову парламентську комісію з боротьби з корупцією, створену для вивчення діяльності комерційних структур при органах влади.

10 липня 1994 року вперше був обраний президентом Республіки Білорусь у. Отримав понад 80% голосів виборців. Обійшов у перегонах п'ятьох конкурентів (зокрема, голову Верховної Ради Станіслава Шушкевича, який разом із Борисом Єльциним та Леонідом Кравчуком "розпустив" СРСР та "заснував" СНД).

На ініційованих Олександром Лукашенком всенародних референдумах 1995 та 1996 років. прийнято рішення про надання російській мові статусу державної, про економічну інтеграцію з Росією, запровадження нової державної символіки, право президента розпускати парламент у разі порушення останнім Конституції, прийнято президентський проєкт Конституції.

У квітні 1996-го обраний головою Вищої ради Союзу Білорусі та Росії.

9 вересня 2001 року обраний на другий термін президентом Республіки Білорусь. Набрав 75,65% голосів виборців.

Як зазначено на інтернет-порталі білоруського президента, "люди оцінили роботу глави держави, і 2005 року на референдумі народ висловився за те, щоб надати Олександру Лукашенку право брати участь у президентських виборах 2006 року". Західні країни сприйняли "протягнуте" рішення про третій термін Лукашенка в багнети.

У березні 2006-го двічі президент Білорусі, набравши 83% голосів виборців, втретє отримав найвищу державну посаду. На думку офіційного Мінська, це сталося "попри безпрецедентний зовнішній тиск та спроби відвертого втручання з боку низки країн у внутрішні справи Білорусі".

Олександр Лукашенко як президент країни є головнокомандувачем Збройних Сил Республіки Білорусь, а також очолює Раду Безпеки та Національний олімпійський комітет Білорусі.

19 грудня 2010 р. відбулися вибори президента Республіки Білорусь. 20 грудня ЦВК оголосила, що Олександра Лукашенка переобрано на четвертий термін, отримавши 79,65% голосів. Підсумки голосування не були визнані рештою кандидатів на пост президента, а також США та Євросоюзом. 21 січня 2011 року Олександр Лукашенко офіційно вступив на посаду президента Республіки Білорусь вчетверте.

11 жовтня 2015 р. відбулися вибори президента Республіки Білорусь. За даними ЦВК, Олександр Лукашенко набрав 83,49% голосів. Олександр Лукашенко став президентом Республіки Білорусь уп'яте.

9 серпня 2020 року в Білорусі пройшли вибори президента. Спостерігачі повідомляли про численні порушення, частина людей не змогли проголосувати через величезні черги біля дільниць, на які пускали обмежену кількість виборців. Центр Мінська заблокували силовики, у місті глушили зв'язок та інтернет. Люди у багатьох містах країни вийшли на протести, їх затримували силовики.

10 серпня 2020 року ЦВК Білорусі оголосила, що на президентських виборах переміг чинний глава держави Олександр Лукашенко. У штабі суперниці Олександра Лукашенка під час президентських виборів Світлани Тихановської відмовилися визнавати офіційні результати голосування.

17 вересня 2020 року Європейський парламент ухвалив резолюцію, в якій офіційно не визнав результати виборів у Білорусі, а також обрання президентом Олександра Лукашенка.

Станом на 2022 рік, Олександр Лукашенко перебуває на посаді найтриваліше серед всіх глав держав Євразії (крім монархів та Верховного лідера Ірану) - 28 років.

24 лютого 2022 року, після початку вторгнення Росії в Україну, надав територію Білорусі російським військам як плацдарм для просування в Україну та здійснення ракетних обстрілів; у такий спосіб зробила Білорусь фактичним учасником війни. До цього російські війська вже перебували на території Білорусі, але офіційно "на військових навчаннях".

Погляди та оцінки. Завдяки президенту Олександру Лукашенку, йдеться на його офіційному сайті, "було дано імпульс розвитку громадянського суспільства як системи громадських організацій, здатних згуртовано висловлювати та відстоювати національні інтереси та традиції". Водночас більшість західних демократій вважають главу Білорусі порушником громадянських прав і свобод, противником інакодумства, що не допускає існування здорової політичної опозиції. У західних ЗМІ його прозвали "останнім диктатором Європи".

Тривалий час Захід бойкотував офіційний Мінськ, Олександр Лукашенко та його соратникам було заборонено в'їзд до країн Євросоюзу та США. Лише у жовтні 2008-го ЄС вирішив призупинити на пів року дію заборони для самого президента та деяких інших представників білоруської влади у відповідь на недавнє звільнення політв'язнів. Водночас обмеження залишилися чинними щодо керівництва Центрвиборчкому Білорусі та підозрюваних у причетності до зникнень білоруських опозиційних активістів у 1999-2000 роках.

У вересні 2008 року у Білорусі відбулися чергові парламентські вибори. Європейські структури і США визнали їх такими, що не відповідають демократичним стандартам, оскільки серед 110 кандидатів, що перемогли, не виявилося жодного представника опозиції. У білоруській ЦВК невтішні для опозиції результати пояснили небажанням білорусів різко змінювати своє життя.

Регалії. Почесний академік Російської Академії соціальних наук. Лауреат Міжнародної премії ім. М.Шолохова ("за мужню політичну публіцистику та самовіддану позицію у захисті народних інтересів").

Сім'я. Політик одружений з Галиною Лукашенко, яка, за повідомленнями ЗМІ, вже давно проживає окремо від чоловіка у селищі Рижковичі. У подружжя двоє синів - Віктор та Дмитро.

Крім того, як стало відомо 2007-го, у президента Білорусі є позашлюбний малолітній син Коля. За чутками, мати хлопчика – колишня особиста лікарка глави держави Ірина Абельська.

Хобі. Хокей, біг на лижах, теніс.

27.09.2023 р.