Олег Ляшко

Олег Валерійович Ляшко – український політик, народний депутат Верховної Ради України VIII, VII, VI, V, IV скликань (2006-2019), журналіст, телеведучий, редактор. Лідер Радикальної партії Олега Ляшка. Кандидат у президенти України на президентських виборах 2014 та 2019 років.

Місце народження. Освіта. Народився у Чернігові. У 1998 році закінчив юридичний факультет Харківського державного педагогічного університету ім.Сковороди.

Кар'єра. 1990-1992 рр. – кореспондент, завідувач відділу редакції газети Молода гвардія (Київ).

1992-1995 рр. - редактор газети Комерційні вісті Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків України.

1995-1996 рр. - редактор програми "Політика" в газеті Правда України.

З серпня 1996-го – головний редактор газети Політика. У 1999 році видання було закрито рішенням Московського райсуду Києва "за розголошення державної таємниці".

2000-2006 рр. - головний редактор газети "Свобода" (ЗАТ "Редакція газети Політика").

2006-2007 рр. – народний депутат України V скликання від Блоку Юлії Тимошенко (№26 у виборчому списку). Голова підкомітету з питань організації роботи Верховної Ради Комітету з питань регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності ВР.

2007-2012 рр. - народний депутат України VI скликання від БЮТ (№29 у списку). Заступник голови Комітету ВР з питань бюджету. Голова тимчасової слідчої комісії ВР з розслідування можливих фактів порушення законодавства у сфері майнових, земельних, фінансових та інших відносин міським головою Харкова Михайлом Добкіним та секретарем Харківської міськради Геннадієм Кернесом.

З грудня 2012 року по листопад 2014 – народний депутат України VII скликання, пройшов до парламенту по одномандатному округу №208 у Чернігівській області (висуванцем Радикальної партії Олега Ляшка). Заступник голови комітету ВР з питань фінансів та банківської діяльності. Позафракційний.

25 лютого 2014 року заявив про свою участь у дострокових виборах президента у 2014 році. 5 березня 2014 року V позачерговий з'їзд Радикальної партії висунув Олега Ляшка кандидатом у президенти. 25 травня 2014 року на президентських виборах посів третє місце, набравши 8,32% голосів виборців.

На позачергових виборах восени 2014 року пройшов у Верховну Раду VIII скликання №1 у списку Радикальної партії Олега Ляшка.

На позачергових парламентських виборах 2019 року очолив виборчий список Радикальної партії. У результаті на виборах до ВРУ партія РПЛ не подолала прохідний бар'єр у 5%.

Скандали. Ляшко неодноразово мав справу з українськими судами. Про перший серйозний досвід такого роду різні джерела повідомляють без прив'язки до журналістської діяльності. У 1994-му його заарештували і того ж року судили за кількома статтями КК України - у тому числі за розкрадання державного та колективного майна в особливо великих розмірах, самовільне присвоєння влади тощо. Вирок – шість років із конфіскацією майна. Через рік був звільнений за амністією, а у 1998-му судимість було достроково погашено.

У 2001 році Ляшка було засуджено умовно вже за професійну діяльність. Декілька його матеріалів кінця 1990-х про колишнього в.о. віцепрем'єра Василя Дурдинця вітчизняна Феміда визнала наклепом. А в серпні Європейський суд з прав людини у Страсбурзі у справі "Ляшко проти України" віддав перевагу першому, визнавши обмеження права журналіста на свободу слова. Власне, і в політику Ляшко потрапив, позиціонуючи себе журналістом-розслідувачем, борцем за свободу слова та проти корупції та свавілля чиновників.

У розпал "коаліціади-2006", вже нардепом, Ляшко заявив про те, що хтось передав йому можливі докази про надання хабаря лідеру Соцпартії Олександру Морозу за входження СПУ в коаліцію з Партією регіонів. Пізніше суд за позовом спікера парламенту визнав поширені бютівцем відомості недостовірними та зобов'язав їх спростувати.

У 2010 р. в інтернеті було оприлюднено скандальне відео, на якому нібито зафіксовано Ляшка на допиті у слідчого прокуратури, де він під запис на відеокамеру розповідає про свої зв'язки з високопоставленим чиновником, на ім'я Борис. У БЮТ запевнили, що це не стане приводом для виключення Ляшка з фракції. За кілька днів фракція БЮТ одноголосним рішенням виключила Ляшка, а також Сергія Осику з фракції нібито за співпрацю з коаліцією більшості, зокрема, голосування за зміни до Конституції, закону про Кабінет Міністрів та регламенту Верховної Ради України.

У ніч із 9 на 10 березня 2014 року викрав депутата Луганської обласної ради Арсена Клінчаєва. Процес супроводжувався побиттям та зйомкою.

16 травня 2014 року у Тернополі під час своєї передвиборчої поїздки публічно заспівав популярну серед українських футбольних ультрас пісню "Путін х..ло".

Рейтинги. У 2006 році у списку наймолодших і найперспективніших українських політиків журналу Фокус був удостоєний 20-го місця. На думку видання, перспективність зумовлена тим, що Ляшко "входить до найбільш активних представників однієї з найвпливовіших фракцій у парламенті".

Сім'я. Дружина - Росита, є дочка Владислава (2002 р.н.) та син Олександр (2020 р.н.).

Хобі. Колекція монет, краваток, окулярів.

14.11.2023 р.