Оксана Забужко

Оксана Стефанівна Забужко – українська письменниця, поетеса, есеїстка, публіцистка, викладачка.

Місце народження. Освіта. Народилася у Луцьку у сім'ї філологів. 1968 року переїхала з батьками до Києва. 1982-го закінчила філософський факультет Київського університету ім.Т.Шевченка (1982), 1986-го - аспірантуру при кафедрі етики та естетики цього ж університету. 1987 року захистила дисертацію "Естетична природа лірики як напрями мистецтва" на звання кандидата філософських наук.

Кар'єра. Друкуватися в літературній періодиці розпочала з 1972-го (вірші).

У 1986-1988 роках. викладала естетику та історію культури у Київській консерваторії ім.Чайковського.

З 1988 року – співробітник Інституту філософії Академії наук України.

У 1992-1994 pp. викладала в університетах США (Пенсільванському, Гарвардському, Піттсбурзькому) як "запрошений письменник" та Фулбрайтовський стипендіат.

З 1996 року, коли було видано роман "Польові дослідження українського сексу" в Україні та "A Kingdom of Fallen Statues" у Канаді, продовжує кар'єру професійного літератора.

У 2001 році викладала літературну майстерність у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

Багато мандрує. Має низку громадських посад – віцепрезидент Українського ПЕН-центру, член наглядової ради Міжнародного фонду "Відродження", член багатьох редколегій, журі, конкурсних комітетів в Україні та за кордоном.

Популярність. Твори письменниці перекладені понад 20 мовами, окремими книгами виходили в Австрії, Болгарії, Італії, Ірані, Нідерландах, Німеччині, Польщі, Росії, Румунії, Сербії, США, Угорщині, Франції, Хорватії, Чехії, Швеції.

Вистави за творами письменниці йдуть на багатьох театральних сценах України, Європи та Північної Америки.

Поезії Забужко покладено на музику багатьма українськими та зарубіжними композиторами.

Бібліографія. Поезія: "Травневий іній" (1985), "Диригент останньої свічки" (1990), "Автостоп" (1994), "Новий закон Архімеда" (2000), "Друга спроба. Вибране" (2005), "Вибрані вірші 1980- 2013" (2013).

Проза: "Польові дослідження українського сексу" (роман) (1996), "Казка про калинову сопілку" (повість) (2000), "Сестра, сестра" (оповідання та повісті) (2003), "Книга Буття, глава четверта" (повісті) (2008), "Музей покинутих секретів" (роман) (2009), "Тут могла б бути ваша реклама" (оповідання) (2014).

Філософські праці. "Філософія української ідеї та європейський контекст: Франківський період" (1992), "Шевченко міф України: спроба філософського аналізу" (1996), "Notre Dame d'Ukraine: Українка у конфлікті міфологій" (2007).

Премії та нагороди. Лауреат багатьох народних та іноземних премій: Національна премія України імені Тараса Шевченка (2019), Премія Міжнародного Фонду Антоновичів (2008), Літературна премія Центральної та Східної Європи "Ангелус" (2013), Всеукраїнська премія "Жінка III тисячоліття" у номінації (2018), "Книга року ВВС" (2020). Кавалер Ордену Княгині Ольги III ступеня (2009).

19.09.2023 р.