Микола Катеринчук

Катеринчук Микола Дмитрович – український політик, Народний депутат Верховної Ради України IV, V, VI, VII скликань. Глава Європейської партії України, адвокат. Кандидат юридичних наук.

Місце народження. Освіта. Народився у селищі Луговому на Алтаї. Здобув юридичну освіту у Київському національному університеті ім.Т.Шевченка. Кандидат юридичних наук.

Кар'єра. У 1992-1995 pp. працював юрисконсультом у банку Інко.

З 1995 по 2002 р. - гендиректором ТОВ "Адвокатська компанія Моор та Кросондович".

Політична кар'єра. У 2002 році, бувши безпартійним, уперше став народним депутатом України. Увійшов до складу фракції Наша Україна. Обіймав посаду заступника голови комітету ВР з питань правової політики. Брав активну участь у виборчій кампанії опозиційного кандидата в президенти України Віктора Ющенка (очолював юридичний департамент штабу) і в Помаранчевій революції. У складі юридичної команди "помаранчевого" табору оскаржував у Верховному Суді України сфальсифіковані результати другого туру виборів президента.

Після перемоги Ющенка у виборчих перегонах був призначений на посаду першого заступника голови Державної податкової адміністрації України (за деякими даними, політик розраховував на перше крісло у ДПАУ).

На парламентських виборах-2006 Катеринчук – член Народного Союзу Наша Україна (НСНУ), політради та президії цієї партії – пройшов у Верховну Раду V скликання у першій десятці списку блоку Наша Україна. Став першим заступником голови Комітету з питань економічної політики.

2007-2012 рр. – народний депутат України VI скликання, пройшов за списком блоку Наша Україна – Народна самооборона. Заступник голови комітету ВР з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики.

З грудня 2012 року по листопад 2014 року – народний депутат України VII скликання від партії Батьківщина, обраний по одномандатному округу №13 у Вінницькій області. Член Комітету Верховної Ради з питань правової політики.

У грудні 2013 року проголосив себе "революційним комендантом" Києва. Представники опозиційних партій зазначили, що не погоджували кандидатуру Катеринчука на цю посаду.

2 квітня 2014 року ЗМІ повідомили, що за списками Європейської партії Миколи Катеринчука на виборах до Київради підуть люди з команди колишнього міського голови Києва Леоніда Черновецького.

На парламентських виборах 2014 року програв вибори по мажоритарному округу № 13 у Вінницькій області, набравши 41% і поступившись 3% самовисуванцю Петру Юрчишину.

З 2014 року працює юридичним радником у компанії "Катеринчук, Моор та партнери".

У 2019 році балотувався до Верховної Ради IX скликання від партії Громадянська позиція №4 у списку. У результаті на виборах до ВРУ 2019 року партія Громадянська позиція не подолала прохідний бар'єр у 5%.

Погляди та оцінки. На посаді заступника голови ДПАУ виступав за проведення податкової амністії, реформування ПДВ як самого корумпованого податку, послаблення податкового преса на будівельні компанії, зміни в законодавстві, які б дозволили вивести зарплати "з тіні", повернення у державну власність двох-трьох десятків великих підприємств, приватизації яких проглядалося відверте порушення закону. Залишив пост через незгоду з політикою свого шефа – Олександра Кірєєва. Вважав, що після подій на Майдані стиль роботи фіскального органу має радикально змінитись, але цього не сталося. З податкової повернувся до Верховної Ради.

У листопаді 2006-го Катеринчук заявив, що залишає лави партії НСНУ. Такий радикальний крок загартований і перевірений нашоукраїнець пояснив тим, що партія на користь виборців має реформуватися, проте найвище її керівництво, яке підтримує партійна меншість, активно та ефективно протидіє оновленню. - сказав політик. Тоді Катеринчук повідомив про бажання та готовність брати участь у створенні нового політичного проєкту демократичного штибу, орієнтованого на "про-помаранчевих" виборців. Серед потенційних своїх союзників бачив главу МВС Юрія Луценка, радника президента Тараса Стецьківа, заступника голови Секретаріату президента Арсенія Яценюка, колегу-депутата та ексвіцепрем'єра В'ячеслава Кириленка. У результаті Кириленко очолив Нашу Україну, Луценко організував рух Народна самооборона, Катеринчук спершу створив громадську організацію Європейська платформа для України, а невдовзі – Європейську партію України.

Навесні 2007-го політик з великим ентузіазмом підтримав ініціативу Ющенка щодо розпуску парламенту V скликання та оголошення позачергових виборів. Потім його Європейська партія увійшла до виборчого блоку Наша Україна – Народна самооборона, а сам Катеринчук отримав 5-е місце у виборчому списку НУНС та пізніше – депутатський мандат.

Після оголошення у 2008 році дострокових виборів мера Києва та депутатів Київради Катеринчук "самовийшов" на посаду столичного градоначальника, не чекаючи вирішення питання щодо єдиного кандидата від демократичної коаліції. У зв'язку з цією "поспішністю" був звинувачений колегами від опозиції у підіграванні меру Леоніду Черновецькому. Паралельно повів у Київраду блок імені самого себе. Вже під час компанії у деяких ЗМІ пролунали підозри, що виборчу кампанію Катеринчука та його блоку фінансують бізнесмени, зацікавлені у збереженні влади Черновецького та його команди. Сам лідер Європейської партії всі звинувачення та підозри палко відкидав.

Незабаром після оголошення Катеринчуком про свій намір поборотися за крісло мера інший кандидат – титулований боксер та депутат Київради Віталій Кличко – запропонував парламентарю не "розпорошувати" увагу киян. На що Катеринчук парирував: І заявив, що після перемоги, можливо, запропонує Кличку-старшому місце свого заступника.

У ході кампанії Катеринчук наполягав на негайному ухваленні закону про вибори міського голови Києва у два тури. За його словами, тільки такий захід міг урятувати столицю від другого пришестя Черновецького. Однією з піар-фішок політика навесні 2008 року було "розкручування" проєкту нового Податкового кодексу "від Катеринчука".

Згідно з підрахунком голосів, Катеринчук на виборах мера посів п'яте місце, пропустивши далеко вперед переможця Черновецького та двох інших конкурентів – бютівця Олександра Турчинова та Кличка, якому пропонував роль свого заступника. Водночас Блоку Миколи Катеринчука дісталося п'ять місць у Київраді. І вже на першій сесії законодавчого органу столиці троє членів блоку приєдналися своїми голосами до Блоку Леоніда Черновецького.

Регалії. Кандидат юридичних наук. Нагороджений орденом "За заслуги" 3-го ступеня (2007).

Сім'я. Політик одружений. З дружиною Анастасією виховує сина Данила та доньку Софію-Ніколь.

Хобі. Захоплюється боксом. У політиці знаходить багато спільного з цим видом спорту, каже:

30.10.2023 р.