Дмитро Табачник

Дмитро Володимирович Табачник – міністр освіти та науки України (2010-2014).

Місце народження. Освіта. Народився у Києві. у 1986 році закінчив історичний факультет Київського держуніверситету ім. Т.Г.Шевченка. Доктор історичних наук, професор, дійсний член Академії правових наук України.

Кар'єра. Трудову діяльність розпочав копіювальником, реставратором Центрального державного архіву кінофотодокументів України.

У 1986-1990 pp. – аспірант, молодший науковий співробітник Інституту історії Академії УРСР.

У 1991-1992 pp. - старший консультант, головний консультант секретаріату комісії Верховної Ради України з питань молоді, фізичної культури та спорту.

У 1992-1993 pp. - керівник пресслужби Кабінету міністрів України, прессекретар Кабміну - начальник Головного управління інформації та зв'язків із пресою та громадськістю.

У 1993-1994 pp. - перший заступник голови Держкомітету України у справах преси, видавництв та книгорозповсюдження.

Першим у ланцюжку вищих державних постів стала посада голови Адміністрації президента України, яку Табачник обіймав два роки (перед цим – восени 1994 року – очолював виборчий штаб Леоніда Кучми). За цей час він став відомим та досить досвідченим політиком. Думка "всесильного Діми" (так його прозвали за набраний політичний вплив) з різних питань для глави держави відігравала далеко не останню роль. Крім того, до 1997 року Табачник був членом Ради нацбезпеки та оборони, Конституційної комісії, керував низкою консультативних та консультативно-дорадчих органів за президента.

Після відставки у 1997-му з посади голови президентської канцелярії ще рік працював радником глави держави. У 1999 році був одним з керівників виборчої кампанії Кучми, який повторно йде в президенти.

У 1998-2003 роках – депутат парламенту III та IV скликань. Паралельно обіймає посаду головного наукового співробітника відділу нацменшин Інституту національних відносин та політології НАН України. У першому уряді Віктора Януковича (з листопада 2002 року до лютого 2005 року) йому довірили курирувати соціальну та гуманітарну сфери на посаді віцепрем'єр-міністра. Після Помаранчевої революції та відставки Табачник стає директором громадської організації Національний експертний інститут України, навесні 2006 року – депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим (пройшов за списком блоку За Януковича!).

На президентських виборах 2004-го завзято бився за перемогу Януковича. Втім, як і на парламентських виборах-2006 – за нього ж і очолювану ним Партію регіонів. Ця відданість разом з іншими перевагами 4 вересня 2006 року повторно привела Табачника до уряду лідера "регіонів" - знову на посаду віцепрем'єра-гуманітарія.

На дострокових парламентських виборах у вересні 2007 року став народним депутатом VI скликання від ПР. Склав депутат у зв'язку з переходом на посаду міністра освіти та науки в уряді Миколи Азарова, створеному у березні 2010 року після перемоги Януковича на президентських виборах. 9 грудня 2010 року очолив Міністерство освіти і науки, молоді та спорту, яке з'явилося внаслідок оптимізації системи центральних органів влади.

28 лютого 2013-го президент Янукович реорганізував Міністерство освіти і науки, молоді та спорту та Державну службу молоді та спорту, створивши Міністерство освіти і науки та Міністерство молоді та спорту. Табачник залишився главою першого, друге очолив Равіль Сафіуллін.

27 лютого 2014 р. Верховна Рада звільнила Табачника з посади голови МОН, призначивши на його місце ректора Києво-Могилянської академії Сергія Квіта (в уряді Арсенія Яценюка).

Член Політради Партії регіонів до 29 березня 2014 року.

Санкції. 5 березня 2014 року Рада Європейського союзу оголосила про блокування коштів відстороненого з посади президента України Віктора Януковича та 17 осіб з числа колишніх чиновників та наближених до Януковича, підозрюваних у незаконному використанні бюджетних коштів. Дмитро Табачник також увійшов до цього списку.

25 травня 2015 року Генпрокуратура України пред'явила Табачнику підозру у розтраті у справі про незаконне присвоєння 2,76 млн гривень керівниками двох підзвітних Табачнику відомств: Інституту інноваційних технологій та змісту освіти та державного видавництва "Освіта".

6 червня 2015 року ЄС опублікував рішення щодо продовження санкцій проти Дмитра Табачника ще на дев'ять місяців.

У липні 2015 року Служба безпеки України оголосила Табачника у розшук, йому інкримінують розкрадання державного майна в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 191 ККУ).

30 червня 2016 року Печерський районний суд Києва заарештував як кошти та дорогоцінні метали, що є на банківських рахунках Дмитра Табачника, так і самі банківські рахунки, відкриті в Ощадбанку.

23 листопада 2022 року СБУ заявила, що її слідчі зібрали доказову базу щодо скоєння злочинів проти основ національної безпеки України Дмитром Табачником. Встановлено, що ексрегіонал після широкомасштабного вторгнення РФ активно "консультує" керівників російських окупаційних адміністрацій Херсонської та Запорізької областей.

Погляди та оцінки. Його називають "типовим представником доби Кучми". Йому приписують звичайні на той час використання телефонного права, політичних інтриг, боротьбу контроль над "доступом до тіла Данилича". Цікаво його особисте визначення "кучмізму":

Табачник виступає за розширення прав російської мови в Україні, входить до завзятих противників вступу країни до НАТО. У війні між президентом Віктором Ющенком і правлячою "антикризовою" коаліцією займав чітко виражену прокоаліційну та пропрем'єрську позицію.

У квітні 2008-го, після оголошення дострокових виборів мера Києва та депутатів Київради, президія Партії регіонів вирішила кинути в бій за посаду столичного голови саме Табачника. До того часу найімовірнішою кандидатурою від ПР називали нардепа-регіонала Василя Горбаля. За словами однопартійця Андрія Клюєва, Табачник - "дуже розумна, грамотна, досить кваліфікована людина та гідний кандидат". Втім, уже незабаром кандидат-регіонал узяв самовідведення.

Скандали. За час перебування у владі Табачник не раз ставав фігурантом гучних скандалів. Серед них – історія, пов'язана зі спробою опублікувати в газеті Урядовий кур'єр (на пару з міністром Кабінету міністрів Анатолієм Толстоуховим) постанову ЦВК про перемогу Януковича у президентських перегонах. Інша – зі зникненням унікальних документів із держархіву у Львові. Ще одна - із сумнівною всеукраїнською соціальною акцією "Зір" щодо безкоштовної роздачі інвалідам війни дешевих очок китайського виробництва. Втім, жоден зі скандалів правових наслідків для Табачника не приніс. - сказав якось політик.

Регалії. Нагороджений орденами Ярослава Мудрого V ступеня та Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, 15 орденами та 8 медалями іноземних держав. Заслужений діяч науки та техніки України.

Автор та співавтор кількох сотень наукових праць з історії України, політології, військової та політичної історії, книг суспільно-політичної тематики.

Сім'я. Одружений. Дружина – Тетяна Назарова – актриса Національного театру російської драми ім.Л.Українки.

Хобі. Серед захоплень – колекціонування старовинних нагород та інших раритетних предметів, живопис, театр.

06.11.2023 р.