Дмитро Медведєв

Дмитро Анатолійович Медведєв - заступник голови Ради Безпеки РФ з 16 січня 2020 року. Голова Уряду Російської Федерації (2012–2020). Третій президент РФ (2008–2012). Глава політичної партії Єдина Росія (з 26 травня 2012 року). У 2000-2001, 2002-2008 pp. - голова ради директорів ВАТ "Газпром".

Перебуває в розшуку СБУ за звинуваченнями в посяганні на територіальну цілісність й недоторканість України.

Місце народження. Освіта. Уродженець Ленінграда. У 1987 році закінчив юридичний факультет Ленінградського державного університету, у 1990-му - аспірантуру ЛДУ. Кандидат юридичних наук, доцент.

Кар'єра. З 1990 по 1999 р. Медведєв - на викладацькій роботі у Санкт-Петербурзькому державному університеті. Одночасно у 1990-1995 pp. - радник голови Ленінградської міської ради, експерт комітету із зовнішніх зв'язків мерії Санкт-Петербурга. Тоді ж у тому ж комітеті працював і нинішній голова правління Газпрому Олексій Міллер.

У 1999 році - заступник керівника апарату уряду Російської Федерації. З 1999 по 2000 р. - заступник керівника адміністрації президента РФ. З 2000-го – перший заступник глави адміністрації президента РФ.

З 2000 по 2001 р. - голова ради директорів ВАТ "Газпром". У 2001-му - заступник голови. У червні 2002-го Медведєв знову очолив раду директорів Газпрому.

З жовтня 2003 по листопад 2005 року - керівник Адміністрації президента Російської Федерації. У листопаді 2005 року призначений першим заступником голови уряду РФ.

2 березня 2008-го обраний президентом Росії. Інавгурація відбулася 7 травня.

Після закінчення президентського терміну з подання нового президента Володимира Путіна 8 травня 2012 року був затверджений Держдумою на посаду голови уряду РФ.

7 травня 2018 після інавгурації президент Росії Володимир Путін вніс до Державної Думи РФ кандидатуру Дмитра Медведєва для отримання згоди на призначення його головою уряду Російської Федерації.

8 травня 2018 року - Медведєва затверджений прем'єром.

15 січня 2020 року, через дві години після оголошення президентом Росії Володимиром Путіним послання до Федеральних зборів, Медведєв оголосив про відставку уряду в повному складі.

З 16 січня 2020 року - заступник голови Ради безпеки Російської Федерації.

Санкції. З початку повномасштабного російського вторгнення в Україну 2022 року перебуває під персональними санкціями Євросоюзу, Великобританії, США, Канади, Нової Зеландії та Японії. Перебуває у розшуку СБУ за звинуваченнями у посяганні на територіальну цілісність та недоторканність України.

Погляди та оцінки. Медведєв - один із головних гравців впливової команди вихідців із Санкт-Петербурга. Команди, яка міцно закріпилася на ключових позиціях органів влади та низки великих, контрольованих державою підприємств Росії після приходу на президентську посаду Володимира Путіна. Особисто Медведєв працював із Путіним ще в комітеті із зовнішніх зв'язків мерії Санкт-Петербурга (майбутній глава РФ очолював цю структуру). Потім обіймав керівні посади в адміністраціях Путіна, коли той був главою уряду, а потім став президентом.

Довгий час Медведєв вважався одним із кількох можливих наступників Путіна на посаді президента Росії. Багато політиків та експертів очікували його побачити на посаді прем'єр-міністра після відставки Михайла Фрадкова. І навіть призначення на цю посаду іншого соратника Путіна – Віктора Зубкова тему наступника глави РФ із порядку денного не зняло. Прогнози деяких спостерігачів справдилися. Після довгої паузи, що інтригує, Путін у грудні 2007-го своїм наступником, якого він підтримає на запланованих на 2 березня 2008 року виборах президента, назвав зовсім не Зубкова. І навіть не колишнього колегу по КДБ і заступника глави уряду Сергія Іванова, а саме Медведєва. "Я знаю Дмитра Анатолійовича дуже давно. Ми з ним разом працюємо понад 17 років. Він був, особливо, коли працював керівником Адміністрації президента, одним із найближчих членів моєї команди. І саме з ним разом безпосередньо ми виробляли всі основні рішення", - вже пізніше говорив Путін.

До речі, ще за кілька місяців до оголошення Медведєва "спадкоємцем господаря Кремля", згідно з соціологічними вимірами, у першому турі президентських виборів, якби вони відбулися у січні 2008 року, за нього готові були проголосувати понад 30% виборців, у другому турі – понад 50%.

У ході виборчої кампанії на фінішну пряму вийшли четверо. Однак ні лідер ЛДПР Володимир Жириновський, ні головний російський комуніст РФ Геннадій Зюганов, ні тим більше голова ДПР Андрій Богданов скласти реальну конкуренцію Медведєву не могли і не змогли. Згідно з фінальними соціологічними опитуваннями, за нього готові були віддати свої голоси близько 70% виборців. Противники керівництва Кремля задовго до закінчення виборів президента охрестили їх "виборами Медведєва".

На розкручування його кандидатури було кинуто потужні ресурси. Чого коштували лише провідні телеканали Росії. Але головним двигуном кампанії, безумовно, став особисто Путін, який задав свої "благословенням" рейтингу свого колишнього колеги з пітерської мерії та ексглави президентської Адміністрації найсильніший імпульс. Через війну Росія отримала те, що прогнозували соціологічні зведення. Згідно з протоколом Центрвиборчкому РФ, у голосуванні 2 березня взяли участь 74 746 649 виборців, та "зареєстрований кандидат на посаду президента Російської Федерації Медведєв Дмитро Анатолійович отримав 52 530 712 голосів виборців, що становить 70,28%".

Експерти вважають, що за Медведєва на посаді президента у зовнішній та внутрішній політиці Росії не відбудеться жодних кардинальних змін. Тим більше, що за задумом команди Путіна посаду глави уряду обійняв сам недавній господар Кремля.

Декілька місяців після інавгурації нового президента Захід ламав голову над питанням: хто після рокування у російській владі стане реальним главою держави? Тепер все частіше лунає відповідь: молодшим партнером у тандемі "Путін – Медведєв" залишається нинішній президент. Значною мірою це підтвердили події в Грузії та невизнаних світовим співтовариством республіках Південна Осетія та Абхазія.

Сім'я. Політик одружений (дружина - Світлана Медведєва). Є син Ілля (1995 р.н.).

30.10.2023 р.