Дмитро Лубінець

Дмитро Валерійович Лубінець – уповноважений Верховної Ради з прав людини. Депутат Волноваської міської ради VI скликання (2010). Народний депутат Верховної Ради України VIII та IX скликання.

Місце народження. Освіта. Народився 4 липня 1981 у Волновасі Донецької області.

З 1998 до 2003 року навчався на історичному факультеті Донецького національного університету, кафедра міжнародних відносин та зовнішньої політики. Здобув диплом спеціаліста з міжнародних відносин, референта-перекладача з англійської мови.

З 2008 до 2013 року навчався на юридичному факультеті Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, м. Харків, судово-прокурорська спеціалізація. Здобув диплом спеціаліста з правознавства.

Кар'єра. З 1996 по 1998 рік – менеджер по роботі з корпоративними клієнтами у малому комерційно-виробничому кооперативному підприємстві "АТТ".

З 2004 по 2005 рік – адміністратор у СПД "Холодченко".

З 2005 по 2014 рік – приватний підприємець у сфері нерухомості – відкрив торговий центр, приміщення якого здавав в оренду.

З 2012 по 2014 рік – юрист у КФГ "Практика".

Політична кар'єра. З 2010 по 2014 – депутат Волноваської міської ради VI скликання від партії Фронт змін. Представляв Громадську організацію "Народно-патріотична спілка Донбасу" – перший заступник голови правління.

З 2014 до 2019 – народний депутат України VIII скликання. Був уперше обраний народним депутатом Верховної Ради як мажоритарник від Блоку Петра Порошенка. Пройшов до парламенту по окрузі №60 (Донецька область). У червні 2019 року, незабаром перед достроковими виборами до Ради, вийшов із фракції БПП та став позафракційним депутатом.

Секретар Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України.

Був одним із 59 депутатів, які підписали подання, на підставі якого Конституційний суд України скасував статтю Кримінального кодексу України про незаконне збагачення, яка зобов'язувала держслужбовців давати пояснення про джерела їх доходів та доходи членів їхніх сімей. Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в Україні було запроваджено у 2015 році. Це було однією з вимог ЄС щодо виконання Плану дій щодо візової лібералізації, а також одним із зобов'язань України перед МВФ, закріпленим меморандумом.

У 2019 році на дострокових виборах знову пройшов до Верховної Ради як безпартійний самовисуванець по округу № 60 (Донецька область), член депутатської групи За майбутнє.

Голова Комітету Верховної Ради України з прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій, національних меншин та міжнаціональних відносин.

Член Постійної делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи.

Учасник української делегації для участі у переговорах з Росією щодо підготовки та погодження проєкту договору про гарантії безпеки України.

1 липня 2022 року призначений уповноваженим Верховної Ради з прав людини.

Сім'я. Одружений. Дружина – Яніна, пара виховує сина Данила та дочку Валерію.

Дружина Яніна Лубінець є помічницею депутата Слуги народу Арсенія Пушкаренка. Сам Лубінець стверджує, що ніяк не причетний до її працевлаштування, однак Пушкаренко заявив, що це брехня, і саме Лубінець порекомендував дружину на посаду.

Батько – Лубінець Валерій Дмитрович, голова Хлібодарівської ОТГ, брат – Лубінець Іван Валерійович, голова військово-цивільної адміністрації міста Волноваха.