Андрій Білецький

Андрій Євгенович Білецький – український військовий, полковник Національної гвардії України, командир 3-ї окремої штурмової бригади (з 2023 року).

Місце народження. Освіта. Народився у Харкові в українській родині. У 2001 році закінчив історичний факультет Харківського національного університету ім.Каразіна. Дипломну роботу було присвячено діяльності Української повстанської армії.

Кар'єра. Після закінчення університету працював викладачем у вишах Харкова, продовжував вивчати військову історію України. Зі студентських часів бере активну участь у політичному житті.

У 2001 р. брав участь у березневих акціях протесту у Києві в рамках кампанії "Україна без Кучми", під час яких був затриманий міліцією та потрапив під адміністративний арешт. За це, згідно з офіційною біографією, СБУ намагалося змусити керівництво ХНУ виключити його з вишу. З 2002 року очолював харківський загін ВО Тризуб ім. Бандери.

У 2006 році заснував у Харкові товариство сприяння ЗС та ВМФУ Патріот України, а також однойменну громадську організацію. З початку її діяльності Білецький планує, координує та бере участь у таких заходах, як виявлення точок наркоторгівлі чи затримання нелегальних мігрантів. Керував різними масовими акціями – від маршів та спортивних заходів до акцій громадянської непокори та силових акцій.

У 2008 році став ініціатором створення та лідером Соціал-національної асамблеї.

19 листопада 2011 р. на Білецького було скоєно замах. У під'їзді його будинку в нього декілька разів вистрілили з револьвера.

У серпні 2011 року в Києві та Василькові було заарештовано старшин місцевих організацій Патріот України за т.зв. справі "васильківських терористів". Сам Білецький був заарештований 27 грудня 2011 р. у справі "захисників Римарської", до лютого 2014-го утримувався у Харківському СІЗО.

24 лютого 2014 року Верховна Рада ухвалила постанову про звільнення політв'язнів, внаслідок чого Білецький вийшов на волю і одразу приєднався до акцій на Майдані.

Під час подій Євромайдану, ще у листопаді 2013-го, члени організації Патріот України разом з іншими націоналістичними організаціями склали кістяк новоствореного Правого сектору. У березні 2014 р. Білецького було призначено керівником силового блоку Правий сектор – Схід у складі чотирьох областей: Харківської, Донецької, Полтавської та Луганської.

До кінця весни 2014 року Білецьким було сформовано основу добровольчого батальйону Азов. Цей батальйон виник на основі Чорного корпусу ("чорні чоловічки"), залученого у березні-квітні 2014 року на сході України на противагу появі так званих "зелених чоловічків". У вересні 2014-го батальйон Азов було розширено до полку, його командиром призначено Білецького. Станом на початок 2016 року своєю зоною відповідальності Азов називає південний схід Донецької області, залучений в обороні Маріуполя.

На позачергових парламентських виборах у жовтні 2014 року Білецького обрано до Верховної Ради VIII скликання, він балотувався самовисуванцем у Києві. На момент обрання – командир полку патрульної служби міліції особливого призначення Азов ГУ МВС України у Київській області. Позафракційний. Заступник голови комітету ВР з питань національної безпеки та оборони.

З кінця 2016 року є головою новоствореної партії Національний Корпус.

З 2023 року – командир 3-ї окремої штурмової бригади.

Нагороди. У серпні 2014 року нагороджений орденом "За мужність ІІІ ступеня", а також отримав позачергове звання підполковника міліції.

Хобі. З юнацьких років активно займався спортом, отримав перший юнацький розряд з боксу. Потім займався ножовим боєм, фехтуванням, практичною стріляниною та іншими видами спорту.

Сім'я. У 2003 одружився з Юлією Володимирівною Білецькою (Брусенко). У 2007 у подружжя народився син Олександр. У квітні 2016 року подружжя розлучилося.

Одружений з Тетяною Даниленко, є спільний син Андрій-Северин (2022).

17.10.2023 р.